Поза межами судової статистики: як виміряти досвід людини, яка прийшла за правосуддям

Є одна цифра, яку я не можу забути з того часу, як ми з колегами завершили розрахунки. Тридцять сім тисяч сто тридцять гривень. Стільки в середньому припадає стягнень на один виконавчий документ в Україні. Не абстрактна статистика, не показник у звіті - це вага, яку система виконання рішень щодня намагається зрушити з місця. І часто не зрушує.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.

За систематичні образи в інтернеті можуть посадити – ЄСПЛ визнав допустимим реальне ув’язнення

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі Kunstelj v. Slovenia (заява №5257/22), підтвердивши, що свобода вираження поглядів не поширюється на систематичне поширення наклепу, образ та тривале переслідування інших осіб в інтернеті. Суд визнав, що засудження заявника до шести місяців позбавлення волі не порушило статтю 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.

Олег Горецький і медіація: як навчитися вирішувати конфлікти без суду, нервів і зіпсованих стосунків

Кожен із нас хоча б раз опинявся в ситуації, коли звичайна суперечка виходила з-під контролю. Розмова з сусідом про паркан переростала в багаторічну ворожнечу, ділові партнери переставали чути одне одного, а сімейна сварка затягувалася так, що причина давно забулася — а образа лишилася. Ми втягуємося в протистояння майже несвідомо, а виходити з нього доводиться довго, дорого й болісно. Про те, як діяти в таких ситуаціях розумно й без втрат, докладно розповідає практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький у книзі «Сам собі медіатор». Ідейне підґрунтя цієї роботи автор виклав ще в матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», і саме звідти виростає головна ідея видання.

Справа на мільярд: Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду змусив пресу та адвокатів чекати три години, щоб просто скасувати засідання

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зупинив касаційне провадження у справі №910/20111/23 про можливе повернення державі понад 1,1 мільярда гривень, пов'язаних із реконструкцією транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги та вулиці Гетьмана у Києві.

Захист активів від фраудаторних дій: визнання правочинів недійсними в межах справи про банкрутство

У сучасних умовах господарської діяльності процедура банкрутства дедалі частіше використовується не лише як механізм відновлення платоспроможності боржника або задоволення вимог кредиторів, а й як інструмент виявлення та повернення активів, які були незаконно виведені напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство.

Об’єднана палата КГС ВС розставила крапки над «і» у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК: наслідки правочинів, що порушують публічний порядок

19 грудня 2025 року Об’єднана палата Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду, прийняла постанову у справі № 922/3456/23, якою фактично завершила тривалу дискусію в судовій практиці щодо змісту та меж застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Знищена застава: актуальна судова практика врегулювання спорів між банками та позичальниками за зруйновану нерухомість

З початком повномасштабної війни, дедалі більше з’являється випадків руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, що безпосередньо можуть вже бути об’єктом застави, а також взятими у кредит чи іпотеку. Наслідком стало різке збільшення спорів по всій території України щодо знищеної іпотеки.

Що робити, якщо орган місцевого самоврядування не підписує договір оренди землі: аналіз спору із Київською міською радою

В Україні оренда землі — звична практика. Часто мова йде про земельні ділянки, що перебувають у комунальній власності, тобто належать місту або громаді. Передати таку землю в оренду може лише відповідна міська, сільська чи селищна рада. Але навіть після всіх погоджень трапляються випадки, коли відповідна рада просто не підписує договір. Що тоді робити?

Від пікету до угоди: що може медіація там, де переговори зайшли в глухий кут

Влітку 2023 року американське місто Ері у Пенсільванії опинилося в центрі масштабного трудового конфлікту: 1 400 членів профспілки UE вийшли на страйк проти компанії Wabtec і провели на пікетах сімдесят днів поспіль. Але ця історія — не просто хроніка протистояння. Це наочний приклад того, як федеральна медіація здатна перетворити глухий кут на угоду, яку обидві сторони вважають кращою за свої вихідні позиції.

Медіа, тиск і «токсичні» клієнти: реалії сучасної адвокатури – поради від адвокатів АО «Клочков та партнери»

У сучасних умовах робота кримінального адвоката дедалі рідше обмежується виключно судовим процесом та правовими аргументами. Із розвитком медіа, новинних платформ та соціальних мереж у резонансних справах з’явився ще один важливий фактор — суспільний запит.