Історію та практику Центру арбітражу та медіації Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) — підрозділу спеціалізованої агенції ООН, яка походить ще від Паризької конвенції 1883 року, — розібрав у своєму матеріалі медіатор Олег Горецький. Публікація вийшла на юридичному порталі femida.ua.
Василь Вовк, очолюючи Головне слідче управління СБУ, у 2014 році особисто вів переговори з Ігорем Гіркіним щодо звільнення українських силовиків, а згодом брав участь у роботі Тристоронньої контактної групи в Мінську. Сьогодні генерал переконаний: Україна не повинна відмовлятися від сили, але сама лише сила не може бути довгостроковою стратегією.
Твердження «це справа принципу» зазвичай приховує за собою одну ідею: питання ціни знято з порядку денного. Однак ціна існує завжди — змінюється лише форма оплати. Вона надходить не одним платежем, а серією рахунків, розтягнутих у часі: судовий збір — одразу, порушення сну — через кілька місяців, розлад стосунків із важливою людиною — через рік, помітні ознаки виснаження — через два.
Історію ICC International Centre for ADR (ADR — Alternative Dispute Resolution, альтернативне вирішення спорів) — медіаційного підрозділу Міжнародної торгової палати, найбільшої бізнес-асоціації світу, — розібрав у своєму матеріалі медіатор Олег Горецький. Публікація вийшла на юридичному порталі femida.ua.
Історію британського Centre for Effective Dispute Resolution (CEDR) — організації, що фактично створила ринок комерційної медіації у Британії, — розібрав у своєму матеріалі медіатор Олег Горецький. Публікація вийшла на юридичному порталі femida.ua.
Київська ТЕЦ-3, пошкоджена внаслідок ворожих ракетних атак, продовжує перебувати у стані «заморозки». Роботи з її відбудови, які мали стартувати ще минулого року, знову відкладено на невизначений термін.
Будь-який власник бізнесу, який хоч раз проходив повний судовий цикл, знає це відчуття: витрачені місяці, гонорари, нерви — а спір усе одно закінчився не так, як хотілося, і ще й зіпсував стосунки з партнером, працівником чи клієнтом. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» пропонує подивитися на конфлікт інакше — не як на бій, який треба виграти, а як на задачу, яку вигідніше розв'язати.
Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.
Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.
Вчергове звернутися до питання кваліфікації діянь за ст. 209 Кримінального кодексу України (далі — КК) мене підштовхнув вирок ВАКС від 23.06.2023 у справі № 991/6729/26, яким затверджено угоду про визнання винуватості.
Є одна цифра, яку я не можу забути з того часу, як ми з колегами завершили розрахунки. Тридцять сім тисяч сто тридцять гривень. Стільки в середньому припадає стягнень на один виконавчий документ в Україні. Не абстрактна статистика, не показник у звіті - це вага, яку система виконання рішень щодня намагається зрушити з місця. І часто не зрушує.
Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.