Молодіжка Петра "Солідарна молодь" копає під Габіббулаєву

Молодіжка Петра "Солідарна молодь" копає під Габіббулаєву

Копають особисто нардепи Олег Синютка (цей під усіма копає) і Артур Герасимов (у нього свій інтерес). Габібуллаєвій закидають провал роботи серед молоді по перейменуванню Повітрофлотського проспекту у Києві на псевдо-ЄС (Дінара - член фракції у Київміськраді) і формування "Молодіжної ради Києва" для контролю за депутатами Київради. 

Крім того, Габібуллаєва заважає Герасимову і Синютці поставити на чолі молодіжки свого протеже Аркашу Петросяна (тут у Герасимова бізнес-інтереси з родичами Петросяна). Ще одним претендентом на місце Дінари є протеже заступника голови КМДА Прокопіва - Ірина Шатохіна.

Ми ж писали у п'ятницю - партія стукачів і пристосуванців. Самі на своїх стучать, знімають і призначають. Групові оргії якісь. Але нехай, то їх особисті шлюбні ігрища.

 

Європейський вибір без гасел: посібник, який показує, як Україні збудувати медіацію, що працює

Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.