ЧП в Киеве!!! Препятствие борьбе с COVID-19!!!

ЧП в Киеве!!! Препятствие борьбе с COVID-19!!!

Сегодня избили разработчика дезинфицирующих туннелей Елену Середу.

Елена Середа сегодня под охраной привезла из Харькова один туннель для установки в Киевской больнице. Нападающие избили ее и охрану, украли туннель.

Сейчас она находится в больнице скорой помощи в Киеве на ул. Братиславской.

Для справки:

Информация по туннелям во вложении.

Елена Середа - разработчик дезинфицирующих туннелей,

Советник вице-президента в международной торговой палате ICC Ukraine по вопросам инвестиций и предпринимательства в восточном регионе Украины

Руководитель департамента внешнеэкономической деятельности ICC Ukraine в Харьковской области

Она в ФБ: https://www.facebook.com/industrydesign.ua

ее телефон: +38(050) 28 18 359

По всем вопросам звонить директору Укрфильмресурса Квасовой Ольге 050 498 11 56, 050 540 08 48. В данный момент она едет в больницу к Елене

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Європейський вибір без гасел: посібник, який показує, як Україні збудувати медіацію, що працює

Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.