«Онуру» докинули 140 мільйонів на таємний ремонт проспекту Палладіна

«Онуру» докинули 140 мільйонів на таємний ремонт проспекту Палладіна

Як пишуть Наші Гроші КК «Київавтодор» 2 грудня уклала угоду з ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» про додаткові роботи з капітального ремонту проспекту Палладіна в Святошинському районі на 139,91 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

У квітні 2018 року фірма виграла тендер на капремонт проспекту Палладіна за 418,50 млн грн. Вона мала виконати підготовку, відремонтувати проспект, шляхопровід через залізницю, інженерні мережі, дощову каналізацію, встановити огородження і світлофори, нанести розмітку до кінця 2019 року. Згодом вартість договору зменшили до 375,82 млн грн. За даними «Є-Дата», із цих коштів фірмі вже було перераховано 318,87 млн грн.

Потім виникла необхідність у додаткових роботах, які не зазначені в початковому проекті, але пов’язані з основними дорожніми роботами. Їх внесли в проект, який знову пройшов державну експертизу та був перезатверджений. Нинішню угоду на суму не більше 50% ціни первинного договору уклали зі старим підрядником за переговорною процедурою.

Таким чином, загальна вартість ремонту зросла на третину – до 515,73 млн грн.

Як і раніше, підсумкові відомості ресурсів та кошториси не опубліковано, що не дозволяє порівняти ціни будматеріалів із ринковими цінами на предмет можливого завищення.

Додаткові роботи мають виконати до кінця 2020 року. На заробітну плату піде 3,92 млн грн., тобто 3% загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще 0,4% – 549 тис грн.

Джерела «Наших грошей» вказували, що український «Онур», який заснували Онур Четінджевіз, Ісхан Четінджевіз з Туреччини і львів’янин Олег Фаріон, нібито вже не має стосунку до турецької фірми «Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Tic. ve San. A.S», а потрапив під вплив колишнього першого заступника голови фракції «БПП» Ігоря Кононенка. Тому турецькі «родоначальники» повернулись на український ринок турецькою юрособою.

За вартістю отриманих від українських замовників дорожніх підрядів, турецький «Onur» і український «Онур» зайняли відповідно друге і третє місця у Топ-10 за 2018 рік.

Об’єднана палата КГС ВС розставила крапки над «і» у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК: наслідки правочинів, що порушують публічний порядок

19 грудня 2025 року Об’єднана палата Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду, прийняла постанову у справі № 922/3456/23, якою фактично завершила тривалу дискусію в судовій практиці щодо змісту та меж застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Знищена застава: актуальна судова практика врегулювання спорів між банками та позичальниками за зруйновану нерухомість

З початком повномасштабної війни, дедалі більше з’являється випадків руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, що безпосередньо можуть вже бути об’єктом застави, а також взятими у кредит чи іпотеку. Наслідком стало різке збільшення спорів по всій території України щодо знищеної іпотеки.

Що робити, якщо орган місцевого самоврядування не підписує договір оренди землі: аналіз спору із Київською міською радою

В Україні оренда землі — звична практика. Часто мова йде про земельні ділянки, що перебувають у комунальній власності, тобто належать місту або громаді. Передати таку землю в оренду може лише відповідна міська, сільська чи селищна рада. Але навіть після всіх погоджень трапляються випадки, коли відповідна рада просто не підписує договір. Що тоді робити?