🔄 Шило на мило: замість Оленича – нова людина Комарницького?

🔄 Шило на мило: замість Оленича – нова людина Комарницького?

🏙 Після гучного звільнення Петра Оленича, який не впорався з «грошовими потоками» від земельних схем, мер Києва Віталій Кличко оперативно призначив нового «наглядача»свого заступника Владислава Андронова.

📎 Вже два тижні вся документація щодо будівництва, оренди та виділення землі проходить через Андронова. І тут починається найцікавіше: новий куратор виявився ще одним «гравцем» із команди Дениса Комарницького — відомого київського «тіньового забудовника», який нині просить політичний притулок у Відні.

💬 Кажуть, що після спецоперації НАБУ «Чисте місто», яка трохи прочистила київську мерію від корупційного пилу, пил швидко осів, а схеми залишились. Просто змінились руки, через які йде документація. Тепер – через Андронова, колишнього соратника того ж Комарницького.

📌 До речі, про самого Андронова у відкритому доступі – обмаль інформації. Але у вузьких колах його знають як «виконавця без зайвих питань», який не світиться, але діє швидко.

🔁 Замість «неповороткого» Оленича – технічний виконавець. Замість очищення мерії – ретуш схеми.
Київ продовжує жити за принципом: нові обличчя – старі підписи.

Європейський вибір без гасел: посібник, який показує, як Україні збудувати медіацію, що працює

Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.