Офшор під монументом: суд залишив в оренді компанію з Белізу в самому серці “Батьківщини-Матері”

Офшор під монументом: суд залишив в оренді компанію з Белізу в самому серці “Батьківщини-Матері”

Прокуратура програла спробу виселити приватну компанію з приміщення під монументом “Батьківщина-Мати”. Госпсуд Києва відмовив у позові заступника генпрокурора і залишив у силі чинний договір оренди з офшорною структурою з Белізу — до 2030 року.

Йдеться про 15,25 м² на першому поверсі будівлі Національного музею історії України у Другій світовій війні на Запечерному провулку, 2. Це приміщення ще у 2005 році передали в оренду ТОВ “Укртехнозбут”. Договір продовжували кілька разів, останній строк — до 10 січня 2030 року.

Музей з 2023 року офіційно вимагав повернути площу, пояснюючи, що вона потрібна для освітніх та патріотичних програм. Відповіді від орендаря не було. Прокуратура пішла в суд, аргументуючи “істотною зміною обставин” після повномасштабного вторгнення.

Суддя Максим Лиськов став на бік орендаря: строк дії договору не сплив, підстав для примусового виселення немає. Позов відхилено повністю.

За даними реєстрів, засновником “Укртехнозбуту” є Interium A.G. з Белізу, а уповноваженою особою значиться Ерсонмез Ікрам.

Історія про те, як під монументом національної пам’яті коштує не тільки сталь та бетон — а й шматок української держави, який спокійно тримає офшор.

Аграрний гігант під прицілом НАБУ: Що стоїть за затриманням Дмитра Коваленка в Ужгороді

Детективи НАБУ влаштували засідку в Ужгороді одразу після того, як відомий зернотрейдер Дмитро Коваленко перетнув кордон — бізнесмен із групою «Гранова», задекларованим доходом понад 11 млрд грн та можливими зв'язками з торгівлею російським вугіллям навіть після початку повномасштабного вторгнення, навіть не встиг відʼїхати від пункту пропуску на два кілометри.

Чому засідання ТСК транслюються через особистий канал нардепа?

Поки засідання Тимчасової слідчої комісії під головуванням народного депутата Ярослава Железняка розглядають, зокрема, питання діяльності блогерів і сплати ними податків, виникає питання значно ближче до парламенту — про те, як сам голова ТСК управляється зі своїми доходами від публічних заходів за державні повноваження, пише Олег Шрам.