🚨 Корупція в освіті Києва: затримано заступника голови департаменту КМДА Іллю Паська

🚨 Корупція в освіті Києва: затримано заступника голови департаменту КМДА Іллю Паська

Правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання бюджетних коштів у столичному департаменті освіти. Затримано заступника директора Іллю Паська, який, за даними журналістів "Хрещатик 36", контролював будівельні тендери управлінь освіти районів Києва та отримував "відкати" від підрядників.

🔎 Як працювала схема?

📍 2,2 млн грн привласнили на ремонті шкільних укриттів та ліцею.
📍 Контракти укладали з "потрібними" фірмами без конкуренції.
📍 У документах завищували ціни, підробляли звіти про виконані роботи.

🏛 Хто за це відповідає?

Пасько працював під керівництвом Олени Фіданян, яка очолює департамент освіти КМДА та має вплив у команді мера Віталія Кличка. Саме її називають архітекторкою корупційної монополії в освіті столиці.

Що далі?

🔸 Паська затримано, тривають слідчі дії.
🔸 Можливі нові підозри щодо інших посадовців департаменту.
🔸 Чи зачепить розслідування вищі щаблі влади – покаже час.

⚖️ Судова війна за ТОВ «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ»: спадкоємці намагаються заблокувати відчуження активів до вирішальної дати

Навколо одного з відомих аграрних підприємств України, - ТОВ «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ», розгортається резонансний корпоративний конфлікт.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.