Під Ніконова протягнули зміну для забудови житлом 5 гектарів заводу на «Либідській»Під Ніконова протягнули зміну для забудови житлом 5 гектарів заводу на «Либідській»Під Ніконова протягнули зміну для забудови житлом 5 гектарів заводу на «Либідській»

Під Ніконова протягнули зміну для забудови житлом 5 гектарів заводу на «Либідській»

ПАТ «Київський електротранспортний завод» у лютому зареєстрував повідомлення про початок підготовчих робіт з реконструкції будівель по вул. Велика Васильківська, 143/2 у Печерському районі Києва. Про це свідчать дані офіційного сайту ДАБІ, пишуть Наші гроші.

Реконструкція полягає у будівництві на ділянці площею 5,33 га по вул. Великій Васильківській, 143/2 дев’яти багатоповерхових житлових будівель з паркінгом, багатофункціональним комплексом та загальноосвітньої школи на 990 учнівських місць.

Вказана ділянка є промисловою зоною, де будівництво житла заборонене відповідно до Генерального плану столиці. З початку 1900-х на цій ділянці був завод з ремонту та виготовлення вагонів, тролейбусів і трамваїв.

Житлова забудова цієї території стала можливою завдяки ухваленому 19 грудня 2019 року Київрадою рішення, яким було затверджено Детальний план території в районі вулиць Великої Васильківської, Академіка Філатова, Анрі Барбюса, Тверської та бульвару Дружби народів у Печерському районі м. Києва.

У вказаному ДПТ зазначили, що «на даний час ділянка …не використовується за призначенням як промислова територія, а також має негативний вплив на прилеглу житлову забудову». І врахували «інвестиційні наміри» «Київського електротранспортного заводу» від лютого 2019 року, який запропонував забудувати вказану промзону житловим комплексом.

Замовником будівництва є ПАТ «Київський електротранспортний завод», а підрядником – ТОВ «Канбуд», співзасновником якого є колишній перший заступник голови КМДА Віталія Кличка Ігор Ніконов.

Кінцевим бенефіціарним власником ПАТ «Київський електротранспортний завод» є Марія Антонова, власник істотної участі – Роман Дідух.

Європейський вибір без гасел: посібник, який показує, як Україні збудувати медіацію, що працює

Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.