Куди зник Музей на Поштовій?

Куди зник Музей на Поштовій?

Шановні друзі! Знаю, що важке і дуже важливе питання, якого я торкаюсь. Тим не менш дуже прошу вас усіх долучитись до дискусії і відверто відповісти: Чи досягли ми поставленої мети? В якому стані зараз знаходиться вирішення питання створення Музею на Поштовій? Що ми створюємо: Музей На Поштовій Площі чи Історико-культурний центр "Річкова Брама Києва"?

Наскільки я пам'ятаю, оскільки був безпосереднім учасником багатьох подій, ми усі об'єднались заради створення  Музею На Поштовій Площі.

Але те, що наразі бачу, і так як воно виглядає - виявилось що ми вийшли задля створення історико-культурного, туристичного центру "Річкова Брама Києва" на Поштовій площі? Чи помиляюсь?. 

Особисто я ЗА те, щоб було якомога більше історико-культурних, туристичних центрів. Це чудово. Але у мене постає питання - а хто кінцевий бенефіціарний власник центру? Кияни, які ночами і днями, і в холод і в мороз стояли на акції протесту? Чи окремі діячі? Чому з інформаційного простору зник Музей на Поштовій? А замість цього все більше популяризується Історико-культурний центр "Річкова Брама Києва"? Якщо це бізнес проект - то проект кого і для чого? А що з Музеєм? 

Ми маємо нарешті вирішити для себе - чого ми хочемо? як правильно має бути для Києва, киян, для міжнародної спільноти?

Ми маємо підвести підсумки нашої діяльності за останні чотири роки, напрацювати покроковий план СПІЛЬНОтворення разом із депутатами, громадськістю, посадовцями!

Тому дуже важлива ваша думка, коменти, пропозиції. 

ДОЛУЧАЙТЕСЬ! Заздалегідь дякую!

Наразі ми записуємо цикл інтерв'ю "Люди Поштової", буду також вдячний за ваші пропозиції щодо цього циклу.

Сергій Куценко спеціально для Спільно

Знищена застава: актуальна судова практика врегулювання спорів між банками та позичальниками за зруйновану нерухомість

З початком повномасштабної війни, дедалі більше з’являється випадків руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, що безпосередньо можуть вже бути об’єктом застави, а також взятими у кредит чи іпотеку. Наслідком стало різке збільшення спорів по всій території України щодо знищеної іпотеки.

Об’єднана палата КГС ВС розставила крапки над «і» у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК: наслідки правочинів, що порушують публічний порядок

19 грудня 2025 року Об’єднана палата Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду, прийняла постанову у справі № 922/3456/23, якою фактично завершила тривалу дискусію в судовій практиці щодо змісту та меж застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Захист активів від фраудаторних дій: визнання правочинів недійсними в межах справи про банкрутство

У сучасних умовах господарської діяльності процедура банкрутства дедалі частіше використовується не лише як механізм відновлення платоспроможності боржника або задоволення вимог кредиторів, а й як інструмент виявлення та повернення активів, які були незаконно виведені напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство.