Михайло Федоров вийшов з публічною заявою про необхідність проведення виборів. Напередодні заговорили про політичний проєкт довкола Олі Полякової. А президент Зеленський раптом з'явився на публіці в Івано-Франківську. Чи не сам президент дав старт передвиборчим перегонам, в ефірі Віктора Коренівського розбирав аналітик Олег Чеславський, і його відповідь коротка: перегони вже йдуть, просто про це ніхто не оголошував.

Сезон, який відкрився без оголошення

Для Чеславського несподіванки тут немає. Ситуацію на фронті, за його словами, кардинально змінити вже ніхто не може, і навіть удари, які Росія наносить по Україні балістикою, фактично не впливають ані на політичну ситуацію в Україні, ані на політичну рішучість наших лідерів на перемовинах. Ракета більше не є аргументом у переговорній кімнаті.

У Путіна становище погане, і причина проста: грошей на війну немає. "Він зараз вижимає останні копійки з цих олігархів, вони вже навіть готові були заплатити", каже аналітик, додаючи, що яким саме чином ці гроші вибито, він не знає, але питання це не вирішує. Криза надто велика, і Росія не може з нею зробити нічого.

В Україні, зазначає Чеславський, теж не все добре складається, і саме там, де всім усе зрозуміло, починають працювати ті, хто вміє на цьому заробляти.

Полякова, яка шукала шпарину

Першими розхитувати ситуацію взялися люди рівня Ольги Полякової. Заяви про те, що Україна це концтабір, що немає ані свободи слова, ані свободи думки, ані свободи дій, аналітик називає одним з варіантів знайти шпарину в тілі суспільства і розширити її. Мета така: показати, що цінності, за які ми нібито боремося, не збігаються з методами, якими держава залучає людей до війська.

Сама співачка, на його думку, на цій тематиці спекулювала. Як будь-який артист і як більшість наших спортсменів, вона не бачить нічого поганого в тому, щоб ручкатися й обійматися з російськими спортсменами або з людьми відверто антиукраїнських поглядів. З одного боку, чужу політичну позицію вони поважають. З іншого, нібито існують поза політикою: їздити на фестивалі можна, тільки не до Росії.

Чеславський вважає, що політизованість у мистецтві й спорті насправді не про політику. "Ми ж не можемо інакше висказати свої думки, ніж своєю поведінкою", пояснює він: можна заявляти про прихильність українським традиціям та ідеалам, а потім спокійно випивати в барі з російським виконавцем. Одне з другим не збігається, отже, десь хтось бреше.

У цю пастку Полякова й потрапила, після чого пішла в атаку пояснювати. Політичним проєктом це, за словами аналітика, точно не було, хоча в мережі вже почали описувати ту знамениту картинку на велосипеді з булавою. Це просто факап і чергова одіозність, на якій співачка й заробляє піар-капітал. Вона з тих людей, про яких революціонери казали, що вбивати їх не можна: таксистів, ще когось і артистів також.

Її думка, наголошує Чеславський, не має жодної ваги, але в нас медійна присутність нібито додає людині розуму й політичної ваги, тому її й почали розкачувати. Зрозуміло хто і зрозуміло навіщо. Тусовка співачки ніколи не була відверто проукраїнською, а сама вона шукає аудиторію, вишукуючи то скандального піару, то патріотичного. Для неї це робота. "Найголовніше в будь-якому акторі, щоб він був переконливим, але ніколи не був тим, кого він грає", формулює аналітик. Полякова не живе тими думками, які висловлює, а можливо, взагалі їх не має.

І саме таку людину, за його словами, в Україні можна висувати навіть у президенти. Чеславський прямо каже, що вірить у її шанси, бо в нас не розуміють, що обирати треба розумних, а не красивих. Якщо людина класно говорить зі сцени, вона потужна. Якщо ж вона говорити не вміє, зате може прорахувати й вибудувати стратегію, то вона незрозуміла.

Штанга проти футболу

Далі мова зайшла про Івано-Франківськ, з якого, на переконання аналітика, усе й почалося.

На задньому фоні, нагадує він, постійно йдуть закулісні перемовини, за участю або без участі наших можновладців. І хоча всі розуміють, що єдиний, хто не хоче припиняти війну, це Путін, перемовини з Росією тривають. Кілька потужних гравців з російського політичного бомонду вже висловили намір війну закінчити, бо вона невигідна, вона нікому не допомагає ані розбагатіти, ані прославитися, а її припинення відкриває можливості для нових економічних проєктів. Пафосу й патріотизму тут немає: "Люди просто вважають, що ми вже не заробляємо на цьому проекті, його треба закривати".

Є й думка, яка, за словами Чеславського, долетіла невідомо якими горобцями та іншими крилатими створіннями: найближчим часом політичний процес усе ж таки розпочнеться. Поява президента в Івано-Франківську була спробою Володимира Зеленського або його політтехнологів перевірити, як громадськість відреагує на нього саме в такій поставі. Поставу помітили багато політологів, але не всі одразу зрозуміли, про що йдеться.

Сам аналітик напередодні публікував пост про те, як Путін грає в футбол на сцені, а Зеленський віджимає штангу. Натяк був у тому, що цей вид спорту ми знаємо, але його ніхто не вгадав. Ніхто не зрозумів, що в нас із Росією фактично одна політтехнологічна школа і що до перемоги ми рухаємося однаковими кроками. Тому Івано-Франківськ був або тестом, або початком кампанії Зеленського, його власного ходу до президентських виборів.

Поїзд, у який заскакують

Підтвердженням гіпотези для Чеславського стало те, що Володимир Золкін пішов до лав ЗСУ. Хтось пов'язує це з запитаннями від певних спецслужб, а аналітик бачить спробу заскочити в поїзд, який уже пішов, щоб потім казати: вибачайте, як це я не був в армії, останній місяць, чи два, чи три, але я був.

У цей самий потяг, на його думку, посадили й Федорова, і зробили це фахово. У промові колишній міністр фактично натякає, що необхідно проводити вибори. Суспільство ще спить, усі домовились, що вибори тільки після війни. І тут виходить революціонер, який вивів мільйони на вулиці, і каже, що вибори потрібні. "В результаті там через два-три місяці проводять вибори і всі кажуть: дивіться, це Федоров особисто, особисто завдяки йому ці вибори взагалі стали можливими", описує механіку Чеславський.

Акторську роботу він оцінює високо: Федоров відіграє все, що йому кажуть, у потрібній тональності й на потрібних нотах, можливо, вже на рівні пана Зеленського, хоча в кіно не знімався.

Калька з Голобородька

За цим стоїть, за словами аналітика, доволі помітна косність, властива і суспільству, і політичним технологіям, і навіть військовим: нових шляхів ніхто не шукає, якщо є кейс, який показав ефективність.

Останнім найефективнішим кейсом проведення людини без бекграунду в політику залишається "Слуга народу" з Голобородьком. Людина проти всіх, яка не називала прізвищ і не закликала йти проти Порошенка, а казала: проти корупції. Ніхто, підкреслює Чеславський, не голосував проти Порошенка чи за Зеленського, взагалі цього не було, а кейс виявився переможним.

Тому він вважає, що політтехнологи, які працюють з Федоровим, мають відношення до того серіалу: вони обізнані з результатами, розуміють, як вимірюється шлях до мети і як поширювати меседжі. "Зараз все, що говорить фактично Федоров, це калька з пана Голобородька", констатує аналітик. Той самий велосипед, та сама булава і та сама обіцянка хитати корупцію.

Меморандум без справ і 600 мільйонів

Про корупцію, іронізує Чеславський, Федоров знає дуже добре. У коментарях йому дорікають, що колишній міністр підписав меморандум з НАБУ і з 2023 року нібито співпрацює з бюро. Проте це не призвело до жодної справи, яку НАБУ мало б проти корупціонерів тієї сфери, де він перебував. Питання аналітика просте: де проходить межа, за якою людина створює умови, підписує меморандуми, а результатів немає?

Скандал про 600 мільйонів, нагадує він, просто потонув у медійних бульбашках. Результатів немає, ніхто не відповів, ніхто не сидить, ніхто нічого не каже. Окремо Чеславський згадує непідтверджену інформацію, якої в інтернетах достатньо: мільйонні закупівлі дронів, кількість дронів, що залишилися на складах або були списані, і підвищений розхід дронів.

Тут він проводить різницю, помітну кожному, хто пам'ятає початок війни: тоді за кожен дрон відрубали голову, не дай Боже промазав або витратив більше. Зараз дозволяють відправляти три, чотири, п'ять дронів на добивання одного ворога. Чому такий обсяг віддається на те, на чому раніше економили? Це, застерігає аналітик, лише його припущення, але, можливо, комусь просто треба цих дронів більше закуповувати і продавати.

Загалом до Федорова, підсумовує він, дуже багато питань по самій системі роботи. Будь-яке міністерство це законодавчі акти, порядки, моніторинг, аналітика, тобто саме те, чим він фактично не займався.

Країна в смартфоні, яка залишилася на бумазі

Окремий сюжет це "Дія", що стартувала як країна в смартфоні. Сьогодні, зауважує Чеславський, про той слоган уже ніхто не згадує, та й Мінцифри мало хто назве на прізвище, а колись довкола проєкту був цілий ареол: щось найпередовіше, західні партнери це копіюють, Україна демонструє майбутнє світу.

Аналітик пояснює, що працював не в самому проєкті, а у близькому до нього, і від того проєкту до "Дії" не дійшло нічого. Електронна демократія, коли люди залучені до прийняття рішень або принаймні до їх обговорення, не відбулася. "Наша країна в смартфоні так і залишилася на бумазі", каже він.

Сам застосунок він називає класним проєктом зі своїми перевагами, але головний його результат бачить в іншому: "Він зберіг ті самі реєстри, старовинні реєстри, які існують в нашій державі, неуніфіковані, які дуже складні". Доступ до них зробили, а корупційну мережу, яка витрачала шалені гроші на їх підтримку й утримання, фактично зберегли. Певні речі в "Дії" зручніші за черги, це беззаперечно, але критерію країни в смартфоні вона не відповідає: заходили в один проєкт, вийшли з іншим, а скільки витрачено грошей і грошей донорів, узагалі невідомо.

Наступного дня після перепризначення Федорова, нагадує Чеславський, відбулася непомітна революція: потужне державне підприємство "Дія", яким фактично керував міністр, вирішили перетворити на акціонерне товариство, тобто зробити недержавним. Пояснень немає досі. Хто став акціонерами, чи проводились акціонерні збори, невідомо. Чи можна вважати, що міністр, перейшовши на нову посаду, захотів зберегти контроль над своїм головним продуктом? "Ну, можна, напевно", відповідає аналітик. Питаннями цими ніхто не займався, бо щойно тему піднімали, вона швидко тушилася в медіа й випадала.

Причину він бачить у тому, що фаховість Федорова засвідчувалася передусім його вмінням як сммника з шикарним ботнетом. Переписку з паном Шефіром, де йдеться про витрати на ботнет і про те, як здобувалися показники, досі можна знайти в інтернеті, і ця інформація існує сім років. "Як вона так існує в якомусь інформаційному та правовому вакуумі, я не розумію, чесно", каже Чеславський. Сім років щось було, і правоохоронним органам це не заважало дійти до інформації. Або, навпаки, заважало. І сьогодні заважає.

Виїжджати після цього на коні боротьби з корупцією він називає смішним, як і саму спробу стати новим Голобородьком: ідея повторити чужий успіх класна, але після 2019 року люди трішечки незадоволені. Особисто аналітик незадоволений тим, що склалося в країні, і монополізацію влади вважає дуже поганою річчю.

Дві ліві ноги

Причину конфлікту Чеславський пояснює за своїми інсайдами: очоливши Міністерство оборони, Федоров захотів стати ще й Сирським. Логіка була така: навіщо нам головнокомандувач, якщо я буду і Сирським теж. Йому тихо відмовили, порадивши займатися своїм класним шматком бюджету, роботи там вистачить. Він відповів, що не може, бо не впливає на події в армії.

Людина без військового бекграунду, яка не розуміє нічого у військовому фаху, заходить і заявляє, що очолить міністерство, бо має команду. Аналітик називає це безглуздістю і несенітницею. За його інсайдами та чутками, півроку Федоров вимагав усунення Сирського і заходження себе на цю посаду.

Пояснили йому просте: за натівськими стандартами ці дві посади рознесено, керівник армії не може бути тим, хто розподіляє фінанси, а той, хто розподіляє фінанси, не повинен керувати армією. Це два фахові спеціалісти на своїх ділянках, як права і ліва нога. "Людина біжить, якщо в неї там ліва та права нога. А якщо там дві ліві чи взагалі одна, вона не може бігти", каже Чеславський. Розуміти це Федоров відмовився, і його усунули лише заради того, щоб організм працював далі.

Він не вийшов до тих, хто вийшов за нього

Далі, за словами аналітика, почалося найцікавіше. Відносини Федорова із Зеленським він називає дуже класними і визнає, що той зробив для президента багато. Саме через дружні відносини колишній міністр і намагався вичавити посаду, залишаючись при цьому на двох стільцях: тиснув на Зеленського і водночас казав, що не може бути з тими людьми, які проти нього.

Фатальною помилкою Чеславський вважає те, що Федоров не вийшов до людей, які його підтримали. "Це політична катастрофа, коли будь-яка людина, навіть мала людина, яка вийшла в одиночний пікет, стала на вулиці з твоїм прізвищем і каже: я за нього готовий стояти, а ти кажеш: ні, ні, я не з цими людьми". Це людина, яка не розуміє, що таке лідер, і не може говорити про команду, коли не підтримує тих, хто підтримує її.

Лідер, наголошує аналітик, іде попереду команди і веде її за собою. А те, що ми бачимо, більше схоже на директора підприємства, який сидить у кабінеті, а довкола нього бігають десятки секретарів і помічників. Цю катастрофу Федоров спровокував сам, бажанням і залишитися в гарних відносинах з владою, і водночас шантажувати її вулицею.

Хмельницький на велосипеді

Під час ефіру в чаті пролунав коментар: людина на велосипеді з булавою символічно відтворює образ Хмельницького на коні. Чеславський погодився і додав, що ця людина на коні призвела до розвалу найпотужнішої європейської країни, а це спричинило занепад і України, і згодом Польщі. Хмельницький у нас національний герой, а сам аналітик так не вважає.

Звідси і його застереження. Ми постійно опиняємося на роздоріжжі історії, і йти лише за почуттям і за серцем недостатньо, інколи треба включати голову й розуміти, до яких наслідків це призведе. Справа Хмельницького жива: сьогодні багато хто вважає, що треба йти на Банкову й підпалювати або писати гидоти в інтернеті. Чеславський називає це безглуздим і неправильним. До переобрання президент є частиною нашої волі, тому висловлюватися треба чемно: ображаючи його особисто, ображаєш волю людей, скільки б їх там не було. Думка й висловлювання потрібні, але грамотні, з відповідальністю за кожне слово.

Був у чаті й інший коментар: у підсвідомості держава це ворог, і треба, щоб хтось її розвалив. Таке сприйняття теж існує.

Запиту не було, був інсайд

На питання, чи не склалася вся історія з Федоровим випадково, чи не зійшлися просто суспільний запит і обставини, аналітик відповідає категорично: запиту точно не було.

Причину того, що все відбувається саме зараз, він пояснює замірами. Після поїздки Зеленського в Івано-Франківськ їх провели, і люди отримали доступ до статистики, побачивши шпарину: можливо, рейтинги президента не такі гарні. Плюс, ймовірно, перейшли інсайди щодо термінів, у які вибори мають відбутися. Заявити про себе, вирішили вони, треба саме сьогодні, поки решта цієї інформації не має.

Чеславський називає це спекуляцією. І Федоров, і Стерненко до цього були повними адептами того, що ніяких виборів до кінця війни, а тепер розпочали програму, яка дозволить казати, що саме вони спровокували появу питання виборів. Насправді вони просто використали інсайд, який у них теж є.

Мережі, куплені наперед

Кристалізація інших політичних проєктів теж буде: робота ведеться потужно й давно, а гроші, за оцінкою аналітика, вводяться туди вже років зо два. Більшість політичних сил мають напрацювання на лінії вогня, і є гравці з достатньо великими мережами, готові до виборів будь-якого масштабу.

Проте ці гроші, вважає він, витрачені даремно. Формування осередків було нефаховим, а більшість місць просто розпродували замість того, щоб шукати людей, які мають стати лідерами, за якими справді підуть. Для багатьох структур це може стати помилкою на самих виборах.

Зараз, за його словами, підтягують навіть партії з непрохідними балами й непрохідними людьми: вони вже отримали бюджети й щось напрацьовують. Інсайд не в однієї людини, маркер бачать усі. "Так що скоро вибори, це факт", резюмує Чеславський.

Готуватися заздалегідь правильно, але є нюанс фальстарту: мережу ячейок сформували по всій країні, вибори не відбулися, і два роки доводиться шукати гроші, щоб мережа не розпалася і зібрані люди не пішли в іншу структуру або взагалі не відмовилися від ідеї. Тобто ті, хто спровокував створення таких осередків, дуже підставили своїх спонсорів, бо вибори й політика це великі гроші.

Що ж до самого Федорова, то він, наголошує аналітик, не остання людина в країні щодо медійної та інформаційної присутності і добре розуміється на тому, чому саме зараз треба закладати саме такі меседжі. Смішним залишається тільки те, що він намагається створити косплей Зеленського, і це прямо кидається в око.

Немає соросят, є фрілансери

Наостанок з чату надійшло питання, чи не є все, що відбувається з Федоровим, лише поверненням впливу й доступу до бюджету для антикорупціонерів і соросят.

Чеславський визнає, що й сам іноді любить це слово, але наполягає: жодних соросят, глобалісят чи інших вигаданих ят у нас сьогодні немає. Немає структури. Є фахові інформаційні менеджери й фахові спеціалісти з багатьох питань, які об'єднувалися не навколо особистості, а навколо певних проєктів, що мали гроші, фінансувалися й утримували цих людей.

Ілюстрація проста: коли ЦПК воює з тими, хто по суті належить до тієї самої політичної сили, і коли обидві сторони мають відношення до одних і тих самих людей, які все це формували, це не війна між соросятами, а конкуренція двох потужних економічних, комерційних проєктів.

Так само, за його словами, влаштоване й те, що відбувається зараз. Це фрілансери, люди в пошуку більшої копійки, і коли їх фрахтують на певну роботу, вони починають працювати. Політичних амбіцій там немає, патріотизму немає, бажання щось створити чи зруйнувати немає. Патріотична й антикорупційна риторика використовується, але справа одна: є мета і є гроші, які треба відробити.

"Там немає ані України, ані українських інтересів взагалі", підсумовує аналітик. А коли ми кажемо про українські інтереси, варто казати про українські гроші. Де там українські гроші, от і все питання.