120 рішень реєстру та нуль підозр: як «Автострада» Шкіля роками проходила крізь кримінальні провадження

120 рішень реєстру та нуль підозр: як «Автострада» Шкіля роками проходила крізь кримінальні провадження

Аналіз близько 120 рішень Єдиного державного реєстру судових рішень за період із 2019 по 2026 рік свідчить: компанія ГК «Автострада» або її контракти фігурують щонайменше у дев'яти кримінальних провадженнях, порушених за статтями про привласнення, розтрату майна та зловживання службовим становищем. Попри систематичність слідчих дій, у жодній з оприлюднених ухвалу немає інформації про оголошення підозри ані бенефіціару компанії Максиму Шкілю, ані її топменеджменту.

Хронологія проваджень: від Дніпра до Києва

  • Грудень 2023 року (Водогін Хортиця — Марганець): Поліція Дніпра відкрила кримінальне провадження щодо можливого розкрадання коштів. Версія слідства полягала у тому, що службові особи Служби відновлення у змові з «Автострадою» завищували вартість піску. У квітні 2024 року суд надав дозвіл на відбір проб будівельних матеріалів, після чого будь-який процесуальний рух у публічному реєстрі припинився.

  • Жовтень 2024 року (Операції ДСР та ГСУ): Силовики провели серію обшуків у головного конкурента — «Автомагістраль-Південь». Вже через вісім місяців власник компанії отримав офіційну підозру за аналогічним об'єктом водогону.

  • Липень — серпень 2025 року (Подільський міст та водогони): Поліція Києва зареєструвала нове провадження, об'єднавши епізоди Подільсько-Воскресенського мостового переходу та дніпровських водогонів. 5 серпня 2025 року відбулися обшуки, після чого слідство знову зупинило публічну активність.

  • Вересень 2025 року (Рішення ВАКС та САП): Громадські активісти направили заяви про можливі правопорушення до шести державних органів, п'ять із яких відмовили у відкритті справ. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) зафіксував порушення з боку Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яка не внесла відомості до ЄРДР у законний 24-годинний строк, і зобов'язав прокурорів зареєструвати провадження. Номер ухваленої справи наразі публічно не розголошується.

Шкіль у статусі потерпілого

Паралельно з розслідуваннями щодо договорів підряду, сам Максим Шкіль процесуально проходив як потерпілий у низці інших справ. За версією Головного слідчого управління Нацполіції, конкуренти готували його замовне вбивство, а спецтехніку та майно «Автостради» систематично підпалювали. Ці кримінальні провадження також тривають роками без остаточних вироків.

Системні причини гальмування та висновки due diligence

Юридичні експерти та аналітики виділяють кілька об'єктивних факторів, які сповільнюють процесуальний рух справ проти приватного монополіста:

  1. Підслідність: Справи розслідуються органами Національної поліції, а не НАБУ, що часто призводить до перекидання матеріалів між різними відомствами.

  2. Тривалість експертиз: Судово-будівельні та економічні експертизи призначаються на роки.

  3. Особливості воєнного часу: Застосування прямих договорів без відкритих аукціонів позбавляє слідство офіційної ринкової ціни для коректного порівняння кошторисів.

Водночас ці аргументи не дають відповіді на питання, чому правоохоронна система притягнула до відповідальності керівництво конкурентної компанії за 8 місяців, тоді як провадження щодо «Автостради» залишаються без результативних підозр майже три роки.

Підсумок: Наявні документи офіційно підтверджують факт відкриття дев'яти проваджень, раптову зупинку руху справ після слідчих дій та зафіксоване судом порушення строків реєстрації заяв з боку САП. Прямих юридичних доказів персонального блокування розслідувань немає. З юридичної точки зору Максим Шкіль не має статусу обвинуваченого чи підозрюваного, однак з огляду на стандарти due diligence компанія відноситься до категорії високоризикових контрагентів.

Це фінальний матеріал циклу розслідувань. Повна інтерактивна мапа пов'язаних компаній та детальна шкала токсичності доступні у спецпроєкті.

Мільйонні підряди для фірми з «душком зради»: нові схеми у «Київводоканалі»

Столична критична інфраструктура знову опинилася в епіцентрі тендерних скандалів. ПрАТ «АК “Київводоканал”» уклало масштабну угоду на впровадження резервних джерел живлення для своїх насосних станцій на колосальну суму — 616 млн грн. Підряд без традиційної конкуренції дістався компанії ТОВ «Фасад-сервіс-буд».

Підготовка до виборів чи перерозподіл медіаресурсу? Арахамія купує соціологічну службу «Центр Разумкова»

У політичних колуарах Верховної Ради поширюється інформація про угоду з переходу під контроль голови парламентської фракції «Слуга Народу» Давида Арахамії однієї з найвпливовіших та найстаріших аналітико-соціологічних структур країни — «Центру Разумкова».

Відкупитися від тюрми не вийде: чому ВАКС розтрощив чергову корупційну угоду

У медіапросторі регулярно спалахують дискусії навколо угод зі слідством, які укладають топкорупціонери. Якби заголовки новин формувалися на основі емоційних реакцій окремих блогерів, то черговий випад проти принципової позиції феміди міг би звучати як звинувачення на адресу міжнародних експертів, які відбирали суддів.