Запрошую Вас на одну з останніх прогулянок Замковою горою в м. Києві. Сьогодні ми з Вами продовжимо екскурсію литовським замком, що управлявся польськими воєводами.

Отож, 1608 року воєводою київського замку Річ Посполита призначила Станіслава Жолкевського, талановитого та енергійного полководця. Можна було сподіватись, що саме він зможе вибити кошти на ремонт фортеці.

Станіслав Жолкевський (1588-1618)

Народився С. Жолкевський в 1547 р. в селі Туринка сучасної Львівської області. На його формування зробили сильний вплив дві людини – давно померлий Гай Юлій Цезар та канцлер-сучасник Януш Замойський.

Спочатку Станіслав вчився у Львові, а потім за протекцією Замойського поступив на королівську службу і в 1573 р. супроводжував Генріха Валуа з Парижу до Польщі для коронації.

Повернувшись до Польщі, став секретарем короля Стефана Баторія (1577-1578) і брав участь у його походах на Москву. У 1595 – 1600 рр. брав участь у походах на Молдавію, придушував козацьке повстання Наливайка. А посадою воєвода Києва він був нагороджений за розгром армії рокошан краківського воєводи Миколи Зебржідовського, який виступив проти польського короля.

Перед цим Жолкевський ще брав в облогу Смоленськ, дійшов до Москви, підтримуючи Лжедмитрія ІІ. 1611 р. Жолкевський нарешті прибув до Києва, тут же програв справу, намагаючись взяти під контроль магістрат. В квітні 1614 р. наш вояка пішов зі служби і повністю присвятив себе градоправлінню.

Прибувши до Києва, він зіткнувся з відсутністю грошей в казні, з солдатами, які не отримували платні (навіть козакам Сагайдачного, що ходили на Туреччину).

У цій ситуації Жолкевський в 1616 р. відправився на сейм у Польщі, де виступив з розгорнутою програмою по зовнішній і внутрішній політиці Речі Посполитої. У дусі вже покійного канцлера Яна Замойського він критикував децентралізацію управління в країні. Не отримавши підтримки сейму, Жолкевський все ж зміг налагодити відносини з київським магістратом і спільно з війтом Федором Ходикою організував в 1616 р. знесення одного з київських пагорбів, з якого зручно було обстрілювати фортецю.

Замкова гора. Гравюра Вестерфельда 1651 року

Жолкевський докорінно перебудував сам київський замок. Традиційні соснові городні, спорудження яких вимагало значних коштів, були легкі, порожнисті. Тому їх замінили на дубовий частокіл, залишки якого зафіксував С.С. Магура при розкопках в 1940 р. Безумовно, в такому вигляді замок не зміг би довго витримати штурм армії з артилерією, але відбити напад татар він цілком був здатний.

Жолкевський відмовився і від великої кількості оборонних веж, що стали вже непотрібними. Він залишив лише дві вежі біля воріт. У самому замку він побудував ще одну вежу, за типом донжона, якій могла бути останнім притулком його захисників. Щодо чисельності гарнізону, що міг поміститись в замку, то це близько 200 чоловік. Тож С. Жолкевський і економив, і дотримувався сучасних йому зразків фортифікаційного будівництва.

Всі ці будівельні роботи були закінчені до 1619 р. У такому вигляді київський замок зображений і на малюнку А. Вестерфельда 1651 р.

Богдан Хмельницький

В свій останній похід Жолкевський теж вирушив з Києва. Він разом з козаками взяв участь у битві під Цецорою проти Туреччини.

Бій тривав понад 10 днів, втомлене польське військо стало відступати до Могилева-Подільського. 70-річний воєвода загинув під час відступу. До речі в цій самій битві у полон був взятий майбутній гетьман Богдан Хмельницький.

А хто став наступним воєводою київського замку, дізнаєтеь трохи пізніше. До наступної зустрічі у вже неіснуючому замку!

Україна - це ми!