Що саме спадає вам на думку, коли ви чуєте про місто, під назвою Київ? Можливо, це подія, вулиця, монумент або людина. Особисто в мене Київ асоціюється з Аркою Дружби народів, місцем, розташованим на одному з пагорбів в центрі міста.

Чому саме з нею? Все просто. Це місце передає характер та настрій столиці. Вдень воно привітне та веселе. Збираючи сотні людей, показує захопливий вид на широкий Дніпро, старий Поділ, Лівий берег і навіть зазирає до Оболоні. Вночі ж відображає іншу сторону, ту запальну волю, яка криється в кожному з нас. Це місце змушує бути собою і загубити всі свої проблеми у підніжжя пагорба.

За що ще я асоціюю арку зі столицею України?

За те, що літні ночі в колі друзів хочеться провести саме там. Адже нереальний краєвид нічного Києва подарує тобі тільки це місце.

Достатньо сісти на вершечок монумента (композиції в честь Переяславської Ради), і тебе немов підштовхує до довгих розмов та глибоких роздумів. Ти починаєш помічати багато речей і цінувати їх, радіти малому і прагнути досягати більшого.

Ніщо не робить тебе таким вільним, як у той момент. В ту мить Київ відкриває в собі його третю рису – філософа, який розповідає про своє довге життя.

Пов'язуючи Київ з чимось конкретним, можна згадати ще багато речей. Людей, моменти та емоції. Та все одно моїм фаворитом залишається Арка Дружби народів - київське серце.

Місце з особливою атмосферою, яка поглинає тебе і змушує повернутися сюди ще раз, аби відновити в своїй пам’яті моменти щастя і любові.