Петр Оленич продолжает уничтожать Киев

Петр Оленич продолжает уничтожать Киев

Земельно-градостроительная комиссия Киевсовета поддержала возобновление договора аренды участка по ул. Верхний Вал, 44, который был заключен между горсоветом и ООО “Явор-95” еще в 2006 году. 

Таким образом столичные власти сделали шаг к фактической легализации строительства на этой земле офисно-торгового центра, которое запланировал экс-депутат Киевсовета Владимир Старовойт (на фото слева). В профильной комиссии закрывают глаза на то, что участок находится на территории заповедника “Древний Киев”, а против его застройки выступают жители старого Подола, которые справедливо опасаются за сохранность соседних домов. 

Кроме того, в марте 2021 года Хозяйственный суд Киева отказался расторгать этот же договор аренды. Апелляция пока не подана, поэтому прогнозировать окончание истории сложно. Особенно с учетом настроений местных жителей.

Читайте далі

Європейський вибір без гасел: посібник, який показує, як Україні збудувати медіацію, що працює

Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.