Попри воєнний стан та жорсткі обмеження на виїзд чиновників і депутатів усіх рівнів, Київська міська влада продовжує погоджувати службові відрядження за кордон. У той час як звичайні громадяни не можуть виїхати без поважних причин, обранці київської громади безперешкодно відвідують міжнародні форуми та конференції у Брюсселі, Сан-Паулу, Берліні, Лондоні та інших містах. Як чиновники обходять заборони та чому держава не реагує на це – в нашому розслідуванні.

Закордонні відрядження під час війни: привілей чи необхідність?

Війна суттєво обмежила можливості виїзду українців за кордон, особливо для чоловіків призовного віку. У січні 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав рішення РНБО, яке забороняє виїзд чиновників, суддів, прокурорів і депутатів без вагомих підстав. Попри це, чиновники та депутати Київради продовжують подорожувати за межі країни, посилаючись на участь у міжнародних заходах.

Якщо раніше питання службових поїздок українських посадовців не викликало особливого резонансу, то нині, під час повномасштабної війни, такі відрядження дедалі більше обурюють суспільство. Адже участь у деяких заходах не є критичною для функціонування держави, а офіційні представництва України за кордоном можуть виконувати ці функції без фізичної присутності чиновників.

Брюссельські стежки: міжнародний форум чи туристична поїздка?

З 8 по 10 листопада в Брюсселі проходила міжнародна конференція мерів міст "ACT NOW". Київ представляли депутатка Київради Вікторія Муха та перший заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА Роман Лелюк. За інформацією офіційного сайту КМДА, Муха презентувала спільні проєкти з заступником мера Лейпцига Ульріхом Хьорнінгом. Про візит Лелюка офіційні джерела не повідомляли, проте його присутність підтверджується фотографіями із заходу.

Сам мер Києва Віталій Кличко в цей час перебував у Берліні, де 9 листопада отримав Премію Deutschen Gesellschaft e. V. "за заслуги для німецького та європейського взаєморозуміння". Виникає логічне питання: чи була ця поїздка дійсно необхідною, зважаючи на воєнний стан?

Сан-Паулу: культурний обмін чи недоречна розкіш?

Ще однією гучною закордонною поїздкою став візит Вікторії Мухи та директора Департаменту культури КМДА Сергія Анжияка до Сан-Паулу (Бразилія). Там проходив World Cities Culture Forum – щорічний захід, присвячений культурному розвитку міст. За словами депутатки, Київ поділився досвідом стійкості під час війни та взаємодії культурних інституцій.

Постає питання: наскільки виправданими є подібні заходи під час війни? Участь українських дипломатів у країні проведення форуму могла б бути достатньою. Водночас витрати на перельоти та перебування у Бразилії, навіть якщо їх частково покривали організатори, викликають сумніви щодо доцільності таких відряджень.

Лондон: промоція Києва чи службовий туризм?

На початку листопада начальниця Управління туризму та промоцій КМДА Марина Радова взяла участь у туристичній виставці "WTM London". Вона заявила, що цей захід сприяє залученню міжнародних партнерів для відновлення туристичної індустрії Києва.

У світлі війни та руйнувань у столиці виглядає сумнівним питання, наскільки актуальним є промоція Києва для туристів. Участь у виставці, ймовірно, могла б взяти українська дипломатична місія у Великій Британії, що значно скоротило б витрати бюджету.

Заборона, яка не працює

Незважаючи на офіційну заборону президента, чиновники Київради та КМДА знаходять способи виїжджати за кордон. Формально вони мають погоджувати кожне відрядження, але реальна ситуація свідчить про відсутність ефективного контролю з боку центральної влади.

Для порівняння, народний депутат Юрій Арістов втратив мандат через відпочинок на Мальдівах, а інші чиновники продовжують подорожувати під виглядом службових поїздок. Чи буде відповідна реакція держави на це – питання відкрите.

Ціна питань: хто оплачує відрядження?

Офіційно зазначається, що витрати на поїздку в Сан-Паулу покрила приймаюча сторона, а візит до Лондона був профінансований за підтримки міської влади Великобританії та благодійної організації Bloomberg Philanthropies. Однак поїздки до Брюсселя та Берліна відбулися за кошти київського бюджету, а всі учасники отримували добові виплати.

Зважаючи на війну та дефіцит міського бюджету, питання доцільності таких витрат залишається відкритим. Чи має місто фінансувати подорожі чиновників у період, коли ці кошти могли б бути спрямовані на підтримку ЗСУ, ремонт інфраструктури або соціальну допомогу?

Висновки: питання без відповідей

Поїздки київських чиновників за кордон під час війни викликають обурення у суспільстві, особливо на тлі загальної заборони та фінансової кризи. Чи є вони справді необхідними, чи це спосіб уникнути відповідальності перед громадянами? Чи візьме держава під жорсткий контроль такі відрядження? Наразі відповідей немає, а чиновники продовжують подорожувати без перешкод.