Працівник "Київавтошляхмосту" отримав підозру за підписання актів про ремонт Південного мосту, якого ніхто не робив

Працівник "Київавтошляхмосту" отримав підозру за підписання актів про ремонт Південного мосту, якого ніхто не робив

Поліція Києва спільно з оперативниками СБУ та під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури повідомила про підозру службовцю комунального підприємства "Київавтошляхміст", пише ГУНП в м. Києві.

У 2024 році підприємство оголосило тендер на протиаварійний ремонт Південного мосту. Підрядник виграв конкурс, уклав договір - і, судячи з усього, далі не надто переймався виконанням усього переліченого в ньому. Контроль за роботами був покладений на конкретного працівника "Київавтошляхмосту". Той перевіряти нічого не став, зате підписав акти приймання виконаних будівельних робіт - ніби все в порядку.

В актах значилося виготовлення та монтаж сталевих конструкцій. Слідчі встановили: конструкцій ніхто не виготовляв і не монтував. Експертиза підрахувала суму переплати - понад 2,5 мільйона гривень. Загалом за договором на рахунок підрядника перерахували близько 27,1 млн грн з міського бюджету.

Міст поки стоїть. Без цих конструкцій. Гроші витрачені. Службовцю загрожує до п'яти років позбавлення волі за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу - неналежне виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Питання просте: якщо сталеві конструкції не встановили під час ремонту 2024 року - коли їх врешті встановлять? І скільки разів столичний бюджет заплатить за одну й ту ж роботу, поки міст дочекається того, за що вже заплатив?

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.

«Голуби миру» з Відня. Хто і навіщо реанімує проєкт Вадима Новинського

Підсанкційні емігранти – Ігор Мосійчук та апологет УПЦ МП Вадим Новинський – реанімують давній проєкт «Партія миру». Його мета – просування мирних домовленостей з Кремлем, поки для України не «закрилося вікно можливостей»