НАЗК після розслідувань журналістів виявило у народного депутата Ігоря Кісільова ознаки корупційного кримінального правопорушення

НАЗК після розслідувань журналістів виявило у народного депутата Ігоря Кісільова ознаки корупційного кримінального правопорушення

У 2021 його теща придбала квартиру в елітному ЖК Diamond Hill площею 360 кв.м в центрі столиці за 5,5 млн гривень. Проте НАЗК знайшло докази суттєвого заниження вартості житла – реальна ринкова вартість помешкання на дату його набуття складала близько 65 млн гривень.

На прохання НАЗК пояснити джерела коштів нардеп повідомив, що не знав про купівлю тещею квартири та додав її письмові пояснення. Вона вказала джерелами походження коштів власні заощадження, а також заощадження її чоловіка та доньок. Доходів, отриманих усіма ними із законних джерел було недостатньо для купівлі коштовної нерухомості.

Виявлено спробу приховати реальну вартість квартири через внесення недостовірних параметрів в документи, зокрема йдеться про зазначення її розташування у гуртожитку периферійної зони Києва.

Дружина Кісільова придбала автомобіль Mercedes-Benz S350L, реальна вартість якого майже втричі перевищує ту, що була вказана в договорі купівлі-продажу.

НАЗК не встановило законних джерел походження коштів, за які були придбані квартира та транспортний засіб за майже 65 млн грн та понад 5,5 млн грн відповідно, що належать близьким родичам посадовця.

Обґрунтований висновок стосовно народного депутата з виявленими ознаками кримінального корупційного правопорушення скеровано до Офісу Генпрокурора для визначення підслідності та вирішення питання щодо внесення відомостей до реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.