Мамка: кримінальний прайс забудовника. 300 тисяч — і справи не існує

Мамка: кримінальний прайс забудовника. 300 тисяч — і справи не існує

На ринку будівництва в Києві роками ходило просте правило: маєш проблеми зі слідством — дзвониш Мамці. Схема без романтики: слідчі гальмують проєкт, підключається депутат, справа випаровується. Забудовник платить. Ціна питання — близько 300 тисяч доларів за одне «чудесне зцілення».

Київміськбуд Кушніра, Укржилстрой, Стриж-Інвест, ISA Prime Developments, UIP Ltd, NSI Construction. Це не список клієнтів — це прейскурант. Кожен мав кримінал чи порушення документів. Кожен дивом «виправлений». Держава при цьому — статист, який бере відкат і вдає, що правоохоронці не продають правосуддя оптом.

Рейдерство ЖК «Коцюбинське» — підручниковий приклад. Підрозділи МВС, що підкорялись Мамці, арештовують квартири, за які інвестори вже заплатили. Людям прямо кажуть: хочеш квартиру — заплати ще 14 тисяч доларів. Це не бізнес. Це збройний грабіж з печаткою держави. Класика 2014–2016. Мамка там був не поруч — він був у центрі.

2015 рік. Нічний штурм RedHead Family Corporation — мережі дитячих магазинів «Антошка». Озброєний підрозділ Мамки вривається в офіс. Власнику висувають вимогу: 300 тисяч доларів. Інакше бізнес стане трупом. Санкцію на обшук — Печерський суд. Усе законно. Усе красиво. Просто плати. Тодішній голова Одеської ОДА Михеїл Саакашвілі назвав Мамку «стовпом корупційної системи старої міліції». Це був не емоційний виплеск — це діагноз.

Тут немає складних схем. Це не інтелектуальне шахрайство. Це вульгарна силова мафія під виглядом держави. Слідчі як рекетоносці. Суд як касир. Депутат як дах. Покупець квартири — як худоба для доїння. І поки такі «фахівці» сиділи на потоках, люди не купували житло — вони купували дозвіл не бути пограбованими вдруге.

Читайте далі

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.