Топ-25 найбільших українських Telegram-каналів налічує понад 30 мільйонів підписників. Лише три з них мають публічних авторів. Решта — аноніми, які формують порядок денний для мільйонів українців, не дотримуючись жодних журналістських стандартів. Народний депутат Ярослав Желєзняк оприлюднив результати розслідування, яке називає імена ймовірних власників п'яти найбільш токсичних каналів.

Чому саме ці п'ять каналів

Розслідування зосередилось на каналах, які, за оцінками проекту «Як не стати овочем», найактивніше відпрацьовували медійні атаки на антикорупційні органи — НАБУ та САП — і водночас захищали фігурантів корупційних справ, зокрема пов'язаних із так званим «Мінцгейтом». До п'ятірки увійшли: «Інсайдер», «Україна сейчас», «Реальна війна», «Україна Online» та «Times of Ukraine».

Times of Ukraine та Україна Online

Ймовірні власники: Олег Арутинян та Богдан Тимащук.

Ці двоє — співвласники агенції TOБА, яка займається просуванням Telegram-каналів. Обидва публічно виступають на профільних конференціях і позиціонують себе експертами галузі. Арутинян стверджує, що його команда «найбільше в Україні відлила трафіку на Telegram-канали — на десятки мільйонів доларів» і що серед десяти найбільших каналів вісім просували саме вони.

Офіційні доходи при цьому виглядають скромно. Арутинян у 2024 році задекларував трохи більше 500 тисяч гривень, у 2025-му — близько 100 тисяч. Тимащук минулого року показав 2,5 мільйона. Водночас до 2021 року його офіційний річний дохід не перевищував 130 тисяч гривень — і саме в цей період він придбав BMW X6 та будинок в Ірпені, пояснюючи це заробітками з Telegram-каналів. В Instagram він звітує про місячні доходи лише з консультацій, які перевищують весь його річний офіційний заробіток.

Інсайдер

Ймовірний власник: Андрій Сахаров, 31 рік, Харків.

Випускник слідчо-криміналістичного факультету Університету Ярослава Мудрого. Наразі мешкає в Київській області — за даними реєстрів, володіє чотирма квартирами: дві в Ірпені, дві в Софіївській Борщагівці. Їздить на Audi RSQ8 2020 року та Mercedes S-класу 2023 року.

Після початку повномасштабного вторгнення його офіційні доходи зросли майже в 40 разів. У 2025 році як ФОП третьої групи він задекларував близько 9 мільйонів гривень — акуратно в межах дозволеного ліміту. Серед платників — Університет культури Поплавського, причому виплати збігаються з хвилями позитивних публікацій про заклад на каналі.

Сахаров також володіє благодійним фондом Help. У 2023 році через нього пройшло 8,5 мільйона гривень, у 2024-му — понад 13 мільйонів. За оцінками джерел, офіційні доходи не відображають реальний обсяг реклами та замовних матеріалів, які з'являються на «Інсайдері».

Україна сейчас

Ймовірний власник: В'ячеслав Мішалов, 40 років, Дніпро.

Єдиний із фігурантів, чий заможний спосіб життя був помітний ще до появи каналу — у 2013 році він їздив на Porsche Panamera. Має кілька компаній у сфері нерухомості, зокрема на Кіпрі. Дружина — банкір.

Мішалов почистив більшість своїх соцмереж, але не всі сліди. Судячи з відгуків на Google Maps, навіть після 24 лютого 2022 року він регулярно відвідує закордонні курорти, зокрема Куршевель.

Реальна війна

Ймовірний власник: Вадим Климовець, 31 рік, Волинська область.

Більшість його нерухомості зареєстрована в Луцьку, там само — дві компанії, де він є власником або співвласником. Жодна з них не пов'язана з медійною сферою. Їздить на BMW X6 2023 року. Попри призовний вік, під час війни літав до Барселони.

Офіційні доходи почали зростати з 2023 року паралельно з бумом Telegram-каналів. За 2023–2025 роки він декларував у середньому 1,5 мільйона гривень на рік — суми, які, за оцінками експертів, не відповідають масштабам діяльності каналу-мільйонника.

Скільки коштує пост

За оцінками ринку, одна публікація на замовлення в каналі-мільйоннику коштує від 2 до 4 тисяч доларів. Політичне замовлення — дорожче. Самі фігуранти розслідування публічно підтверджують прибутковість бізнесу: канал на мільйон підписників може приносити близько 70 тисяч доларів на місяць при маржі 80%.

При цьому жоден із названих ймовірних власників не декларує доходи, які б відповідали таким обсягам. Можливе пояснення — оплата в криптовалюті, яка дозволяє уникати прозорих фінансових операцій. Інше припущення — неформальна співпраця з окремими правоохоронними органами, що забезпечує роботу без ризику перевірок.

Система без відповідальності

Усі названі особи до цього майже не фігурували в публічному просторі. Вони не медіафігури, а радше технічні виконавці, для яких головний пріоритет — заробіток. Канали системно відпрацьовують повістку влади, атакують її опонентів, критикують антикорупційні органи, поширюють фейки. Водночас так само легко рекламують тих, кого влада хоче очорнити, — якщо ті платять. Хто платить — той і замовляє пости.

Анонімність власників робить цю систему зручним механізмом для створення медійного тиску без прозорості, відповідальності та публічного контролю. Це ризик і для демократії, і для національної безпеки.

За матеріалами розслідування народного депутата Ярослава Желєзняка, канал «Залізний нардеп»