
⚡️ Втеча «гаманця Чернишова»: як ексголова Київоблради Олександр Скляров зняв із себе мандат, щоб залишити країну
24 жовтня 2025 року Київська обласна рада ухвалила рішення №1508-34-VIII — депутат від “Слуги народу” Олександр Скляров достроково склав свої повноваження.
За це проголосували 54 депутати, двоє — проти. Формально все виглядає як «звичайна заява за власним бажанням». Але контекст — геть не звичайний.
🕴 Хто такий Скляров
Олександр Скляров — колишній голова Київської облради, близький соратник і довірена особа ексміністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова. У політичних кулуарах його давно називають «гаманцем Чернишова», тобто людиною, через яку проходили фінансові потоки в межах Київської області.
Кар’єра Склярова типова для українських “регіональних менеджерів”: у 2020-му очолив облраду, у 2021-му — був усунутий після гучного конфлікту між “слугами” та місцевими групами впливу. Проте залишився у політичній тіні, продовжуючи виконувати непублічні доручення свого патрона.
Він мав сталий вплив на будівельні компанії, депутатські групи та окремі управління облради, контролював частину обласних тендерів. Його «вписували» у більшість історій із забудовами на землях довкола столиці, які курувалися міністерством Чернишова.
💼 “Пенсійна схема” від Нафтогазу
Після відставки з політики Скляров не залишився без роботи. Навпаки, за сприяння Чернишова він отримав високооплачувані посади у структурах, пов’язаних із “Нафтогазом” — у дочірніх підприємствах “Укртрансгаз” та “Газтранзит”.
За даними з його декларації за 2024 рік, зарплата Склярова перевищила 7 млн гривень — попри те, що він фактично не виконував жодних функцій. “Газтранзит” до недавнього часу мав частку російського “Газпрому”, що робить історію ще більш пікантною: людина, пов’язана з міністром, отримувала доходи з компанії, яка частково належала РФ.
По суті, Чернишов забезпечив своєму товаришу «державну пенсію для своїх» — без конкурсу, без роботи, але з мільйонними виплатами.
🔎 Поки НАБУ бере Чернишова
Паралельно розгортається розслідування НАБУ щодо самого Чернишова. Детективи перевіряють використання державних коштів у програмах реконструкції житла, “Великого будівництва” та фінансування громад через підконтрольні компанії.
Слідство досліджує й зв’язки Чернишова з керівниками облрад і обласних департаментів, які могли отримувати кошти або держзамовлення під “свої” фірми. Одним із таких посередників і був Скляров.
Саме тому його термінова відставка із облради виглядає не просто політичним кроком, а спробою завчасно вийти з-під удару.
✈️ Підготовка до виїзду
За інформацією джерел у правоохоронних органах, Скляров готував документи для виїзду за кордон ще з початку жовтня.
Як колишній посадовець пенсійного віку, він має формальне право перетину кордону під час воєнного стану. Проте наявність депутатського мандата обмежувала цей механізм — тому відмова від мандата відкриває йому шлях до виїзду.
“Слуга” Скляров, який роками торгував впливом у Київській області, знімає із себе публічну оболонку й, імовірно, планує еміграцію. Його приклад — типовий для української політичної зими 2025-го: коли колишні “партійні гаманці” зникають один за одним, поки тривають гучні розслідування.
🧩 Що буде далі
Центральна виборча комісія має визначити, хто посяде його місце у Київоблраді. Формально це — звичайна процедура, але всередині партії “Слуга народу” киплять розмови: «половина фракції теж би пішла, якби дозволили».
Партія поки не коментує ситуацію, намагаючись втримати публічний фасад стабільності. Але реальність така: “київська команда Чернишова” поступово розвалюється, а її колишні члени намагаються врятуватися, хто як може.
🧠 Підсумок
Скляров не просто депутат, що склав мандат. Це симптом глибшої системної тріщини: розпад вертикалі «міністерських грошей», яка роками годувала обласних «посередників» — до моменту, коли детективи НАБУ почали стукати у двері.
І поки Чернишов намагається врятувати власну репутацію, його давній соратник тихо пакує валізи.
Історія Склярова — це мікромодель українського політичного ринку:
спочатку “служіння державі”, потім “теплі посади”, а фіналом — спокійна втеча з країни, поки решта ще пояснює, «чому нічого не знали».


