📢 Клан Кличка та дерибан столичної землі: Київ знову віддано проросійським забудовникам?

📢 Клан Кличка та дерибан столичної землі: Київ знову віддано проросійським забудовникам?

У столиці черговий скандал із розподілом землі. Земельна ділянка у самому центрі Києва опинилася в руках структур, пов’язаних із проросійським екс-нардепом Вадимом Столаром. Міський голова Віталій Кличко, схоже, не бачить у цьому проблеми, адже подібні угоди вже стали систематичними.

📌 Що сталося?
🔹 У результаті аукціону з приватизації Державного автотранспортного підприємства «Автомехбаза» компанія «Тауер Групп», пов’язана зі #Столар’ом, отримала у власність 0,8 га землі та 1675,7 м² споруд у Печерському районі столиці.
🔹 Продаж пройшов за 96,68 млн грн – більш ніж у 2,5 рази дорожче стартової ціни, що виглядає як заздалегідь спланований сценарій.
🔹 У тендері формально брали участь ще три компанії – «Пауер Плейс», «Торговий дім Валекс» та «Сіті Про Груп», які не змогли скласти реальної конкуренції.

🛑 Висновок?
Це не перший випадок, коли землі столиці опиняються в руках олігархів та забудовників із сумнівною репутацією. У той час як Київ потерпає від забудовного хаосу, влада міста продовжує удавати, що нічого не відбувається.

💬 То що на це скаже Кличко? Чи дійсно він не знає, кому віддає ключові об’єкти столиці? Чи це підготовка до майбутніх виборів через фінансові потоки забудови?

Нардеп Железняк заявив про можливе шахрайство з боку відомих «магічних практиків»: матеріали передадуть правоохоронцям

Народний депутат Ярослав Железняк заявив про можливі факти масштабного шахрайства та ухилення від сплати податків з боку осіб, які позиціонують себе як «політичні маги» та активно працюють у публічному просторі.

Особливості кримінально-правової кваліфікації легалізації майна: коментар до ст. 209 КК України

Вчергове звернутися до питання кваліфікації діянь за ст. 209 Кримінального кодексу України (далі — КК) мене підштовхнув вирок ВАКС від 23.06.2023 у справі № 991/6729/26, яким затверджено угоду про визнання винуватості.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.