Під Києвом будують новий автомобільний завод

Під Києвом будують новий автомобільний завод

У Борисполі компанія «Костал Україна», яка є «дочкою» німецької групи KOSTAL, почала будувати новий завод з виробництва автомобільних компонентів. Інвестиції складуть 39 млн. євро.

На першому етапі німецька група вкладе в цей проект 13 млн. євро. Саме на ці гроші в Київській області і побудують новий завод. Ще 26 млн. євро інвестують в виробниче обладнання.

Загальна площа підприємства складе 12 700 квадратних метрів. Надалі його площа може збільшитися в 2 рази.

Завод буде випускати електроніку і автокомпонентів для Ford, Audi, VW і BMW. Там будуть працювати 900 чоловік. Дуже непогана цифра для Київської області, та й взагалі для України.

У компанії «Костал Україна» вже є один завод в нашій країні. Він знаходиться в Переяславі. Його ввели в експлуатацію десять років тому. Там випускають перемикач склопідйомників Ford, Renault і DAG, перемикач положення сидінь Audi, VW і Lamborghini, а також перемикач положення поперечної зони сидіння BMW.

Європейський вибір без гасел: посібник, який показує, як Україні збудувати медіацію, що працює

Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.