Цей міст позв’язує дві частини паркової зони в центрі Києва, на зелених схилах Дніпра, має і погану славу про що неважко здогадатися з різноманіття назв, якими користуються кияни – «Чортів міст» і «Міст закоханих», «міст Божевільних».

Табличка біля мосту сповіщає, що він був побудований в 1912 р., а відновлений в 1983 р., але не всі дослідники київської історії з цим завжди згодні. Назва «Чортів» закріпилася від того, що багато хто боявся йти по дерев’яному настилу, і, так як конструкції спочатку були занадто легкими – міст гойдало від подуву вітру.

«Міст божевільних» – тому що, стрибаючи з мосту, зводять рахунки з життям нещасні закохані. Таку негарну традицію ще до жовтневої революції почав київський гімназист. Після його самогубства влада міста навіть поставила городового.

Останнє самогубство «від нещасливого кохання» трапилося у квітні 2009 р.

Нині охорони, що запобігає суїциду, тут немає. Хто захоче – того не зупинити.

А взагалі цей міст – традиційний «показник» кохання. Його перила поцятковані любовними записками, а конструкції завішані замками всіх розмірів. Іноді, досить незвичними і, навіть, «напівдорогоцінного» вигляду.

Щоб довести своє кохання – дівчата і хлопці прив’язують так же частині нижньої білизни, носові хустки і, іноді, засоби контрацепції.

Звичай обвішувати мости замками зародилась в Італії, а українська молодь її з радістю підхопила.

У Римі на перилах і ліхтарях моста Понте Мільвіо висить безліч замків. Якось їх стало забагато і ліхтар упав. Старі замки були зрізані, проте до цих пір ритуал підтримують закохані Флоренції – вони залишають замки на мосту «Понто Веккьо».

Київська влада так само проводить «рейди на замки», але ті з’являються знову. Іноді так і хочеться пробігти міст пошвидше, на випадок, якщо той не витримає вантажу любові.

Україна - це ми!