Чому Голова Поліції Ігор Клименко проти Громадської ради?

Чому Голова Поліції Ігор Клименко проти Громадської ради?

«Я, Голова Національної поліції України, Ігор Клименко, проти запровадження системного громадського контролю за діяльністю Поліції та відстоювання інтересів громадськості шляхом створення Громадської Ради, адже, такий контроль допоможе: зменшити корупцію в Поліції; підвищити рівень врахування Поліцією пропозицій та зауважень громадськості; покращити прозорість та відкритість у діяльності Поліції; покращити ефективність виконання Поліцією покладених на неї завдань».

Такий варіант обґрунтування невиконання чинним керівником Поліції законодавства щодо створення Громадської Ради був запропонований громадською організацією «Українська Демократія» (http://bit.ly/37IXwNK ).

Передісторія питання:

У вересні 2015 року, як центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ), було створено Національну Поліцію України (http://bit.ly/35wY4og ). На початок 2020 року, за більше ніж 4 роки, так і не було утворено Громадську Раду при Поліції, хоча від громадськості неодноразово надходили звернення до Поліції з вимогами її створення, які повністю ігнорувались керівниками Поліції.

Небажання створювати Громадську Раду попередник пана Клименка Сергій Князєв обґрунтовував наявністю Громадської Ради при МВС (http://bit.ly/2QeDkNG ). Позиція Поліції полягала в наступному: вимога на створення Громадських Рад поширюється виключно на ті ЦОВВ, які одночасно формують та реалізують державну політику (із-за наявності сполучника «та»), а Поліція тільки її реалізує.

Розвиваючи цю позицію, можна прийти до наступних висновків: МВС не може мати громадську раду, адже воно виключно формує державну політики; Державна податкова служба України та інші 46 підпорядкованих різним міністерствам ЦОВВ також не можуть мати громадську раду, адже вони виключно реалізують державну політику; консультації з громадськістю не повинні проводитись взагалі, адже на громадське обговорення не виносяться одночасно питання формування та реалізації державної політики.

За керівництва Клименка додались ще аргументи стосовно права керівника ЦОВВ на власний розсуд приймати рішення щодо створення консультативно-дорадчого органу, яким є Громадська Рада (http://bit.ly/36eicgi ).

Дійсно, на перший погляд, на підставі ст. 14 та 22 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністри та керівники інших ЦОВВ за один день можуть ліквідувати свої громадські ради. Проте, при більш ґрунтовному аналізі зазначених статей, виявляється, що таке право стосується виключно тих консультативно-дорадчих органів, які утворюються для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності міністерства або ЦОВВ.

Крім того, аналіз завдань та повноважень Громадської Ради, визначених Типовим положенням про громадську раду, дозволяє стверджувати, що це більш орган громадського контролю з функціями громадської адвокації, ніж консультативно-дорадчий. Статтями 5 та 12 Закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» визначено, що міністерства та інші ЦОВВ беруть участь в реалізації засад внутрішньої політики, серед яких: запровадження громадського контролю за діяльністю влади; посилення впливу об'єднань громадян на прийняття суспільно важливих рішень; посилення взаємодії органів державної влади та об'єднань громадян.

Крім вимог законодавства, вирішуючи питання доцільності створення Громадської Ради, кожен громадянин може поставити собі деякі питання:

  • чи все гаразд з Національною Поліцією?
  • чи вважаю я діяльність Поліції ефективною, об’єктивною, неупередженою, політично неупередженою?
  • чи вважаю я, що в Поліції відсутня корупція?
  • чи вважаю я, що Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права?

Таких питань може бути декілька десятків відповідно до повного переліку принципів та засад, якими повинна керуватися Поліція, проте без відповідних дій з боку керівників Поліції, в тому числі щодо створення Громадської Ради, ці принципи та засади залишаться тільки на папері.

SPILNO